законтрактовувати
ЗАКОНТРАКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Укладати договір на одержання, використання чого-небудь.
— Ні… в нас таки краще, ніж у інших. Корівник он збудували, свинарник заклали. Коней малувато, зате воликів молодих по чотири пари на бригаду. Та ще ось восени законтрактуємо по селу телят (Мушк., Чорний хліб, 1960, 41);
// заст. Наймати кого-небудь.
Германові Гольдкремерові пощастило законтрактувати Ван-Гехта на директора для великої рафінерії воску (Фр., VIII, 1952, 407).
Словник української мови (СУМ-11)