закоркований
ЗАКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закоркува́ти.
Долгін сів навпроти нього [Максима], поставивши на стіл закорковану пляшку вина (Рибак, Час.., 1960, 850);
Шустрі хлопчаки стрілами перелітали під Лавру до пані Капітоліни й назад — туди з карбованцями, переданими батьком потай від матері, а назад — з сороківками, закоркованими кукурудзяними качанами (Смолич, Мир.., 1958, 59).
Словник української мови (СУМ-11)