закостричений
ЗАКОСТРИ́ЧЕНИЙ, а, е. Який має в собі багато костриці (про волокно, прядиво і т. ін.).
Недомочене волокно [конопель] буде тверде, закостричене (Колг. енц., І, 1956, 356);
Коротке закостричене волокно (клоччя) застосовується в будівництві і як обтиральний матеріал для машин і верстатів (Техн. культ., 1956, 8).
Словник української мови (СУМ-11)