закрашений
ЗАКРА́ШЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до закра́си́ти¹.
Гарна та хата, рушниками закрашена (Барв., Опов.., 1902, 180);
Хвилю вдивлювалася [Целя] своїми великими чорними очима в.. стіну, закрашену синявими арабесками по сірому тлі (Фр., II, 1950, 288).
ЗАКРА́ШЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до закра́си́ти².
*Образно. І та потвора стала в людях богом.. Легенди почали складать про неї, Закрашені у густу барву крові (Л. Укр., І, 1951, 422).
Словник української мови (СУМ-11)