закресати

ЗАКРЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док.

1. перех. Крешучи, видобути вогонь.

*Образно. Гей, вогню закрешем З димної грози. Кулями розчешем Хмари та ліси (Ус., Дорогами.., 1951, 164).

2. неперех. Почати сліпуче виблискувати.

*Образно. Наближався буремний 1917 рік. Він.. скоро-скоро мав загриміти громами, закресати блискавицями (Цюпа, Україна.., 1960, 42).

3. неперех. Почати з силою бити, ударяти по чому небудь, у щось.

Тільки вряди-годи проїде самотній візник, закрешуть по бруку копита, і знову все стихне (Кол., Терен.., 1959, 360);

// безос.

Свинцевий град сіконув повітря. Закресало в бронзу монументів (Гончар І, 1954, 261).

Значення в інших словниках

1. закресати — закреса́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закресати — -ешу, -ешеш, док. 1》 перех. Крешучи, видобути вогонь. 2》 неперех. Почати сліпуче виблискувати. 3》 неперех. Почати з силою бити, ударяти по чому-небудь, у щось. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови