закрокувати

ЗАКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. Почати швидко крокувати, ходити; заходи́ти.

Вона знову вперто закрокувала з кутка в куток (Донч., V, 1957, 241);

Яцуненко закрокував по хаті. Він був схвильований (Збан., Переджнив’я, 1960, 169);

// Піти, попрямувати куди— небудь.

Він твердіше закрокував вулицею. Перетнувши Хрещатик, піднявся на Печерськ (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 134);

Юджін.. міцніше насунув формений кашкет і закрокував по асфальту (Загреб., Європа 45, 1959, 105);

Він повернувся й закрокував до своєї кімнати (Шовк., Інженери, 1948, 94).

Значення в інших словниках

1. закрокувати — закрокува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. закрокувати — -ую, -уєш, док., рідко. Почати швидко крокувати, ходити; заходити. || Піти, попрямувати куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови