закручуватися
ЗАКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.
1. Скручуватися, завиватися кільцями, загинатися на кінці.
Необстрижені волоски на висках закручувались кучерями, неначе гарний смушок (Н.-Лев., III, 1956,15);
Сивий димок, мов нитка, виходив з чубука, закручуючись на верхньому кінці.. (Мирний, І, 1954, 285);
Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Ів.. Таємниця, 1959, 35).
2. Загвинчуватися.
Він [комендант гуртожитку «критикується», мовить своє:.. — Є давня потреба У радіоточках І в тім, щоб закручувавсь кран хоч один (С. Ол., Вибр., 1959, 212).
3. розм.
Пов’язуватися, запинатися чим-небудь. За крутилась Мася в таку ж хустку, яка в мами на голові (Свидн., Люборацькі, 1955, 54).
4. розм.
Звиватися, мати повороти, загини. Лукина все сиділа надворі й дивилась на той куток, де річка закручувалась (Н.-Лев., III, 1956, 357);
Ось уже знайомий горбик, по якому закручується змією дорога (Фр. IV, 1950, 326);
Оддалеки гайок синіє, ..шлях угору закручується, як золота нитка (Вовчок, І, 1955, 8).
5. тільки недок. Пас. до закру́чувати 1, 3, 8.
Словник української мови (СУМ-11)