закучерявлений

ЗАКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закучеря́вити.

*Образно. Море вирує все грізніше, все лютіше жбурляє на берег безперервні каскади хвиль, закучерявлених кипучою піною (Збан., Сеспель, 1961, 4).

2. у знач. прикм. Який закучерявився.

Батько з докором дивився на сина. На його довгий закучерявлений на потилиці чуб (Ткач, Арена, 1960, 91);

*Образно. Пором поплив, залишаючи позад себе схлипування закучерявленої води (Стельмах, Хліб.., 1959, 422);

// З кучерявим волоссям.

Силою віяло від Мокеїча, від його розхристаних, загорілих, закучерявлених грудей (Гончар, Таврія.., 1957, 40).

Значення в інших словниках

1. закучерявлений — закучеря́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. закучерявлений — див. кучерявий; розлогий  Словник синонімів Вусика
3. закучерявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закучерявити. 2》 у знач. прикм.Який закучерявився. || З кучерявим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закучерявлений — КУЧЕРЯ́ВИЙ (про волосся, вовну), ВИТКИ́Й, ЗАКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ рідко; РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ (який в'ється, розвівається кучерями). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух (І.  Словник синонімів української мови