закущуватися
ЗАКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКУЩИ́ТИСЯ, и́ться, док. Розгалужувати стебла, як у кущі; починати рости кущем.
Восени вона посіяла житечко в усіх кутках хати, зійшло воно, закущувалось, радуючи жінку і темною зеленню і світлою росою (Стельмах, Хліб.., 1959, 234);
Густо врунилась [пшениця], закущилась, викинула довгий, важкуватий уже колос (Крот., Сини.., 1948, 275);
*Образно. Міни густо закущувалися вибухами по всій улоговині (Гончар, III, 1959, 372);
// перен. Рости пучками (про волосся).
Сиві брови [Ореста Герасимовича] закущилися вже на переніссі (Вол., Місячне срібло, 1961, 273).
Словник української мови (СУМ-11)