закіптявілий
ЗАКІПТЯВІ́ЛИЙ, а, е. Укритий кіптявою.
Перед ним стояв на вогнищі закіптявілий казанок (Донч., IV, 1957, 345);
Закіптявілий, чорний, розхристаний, він щось гукав звідти Ониськові Артемовичу (Гончар, Новели, 1949, 99).
Словник української мови (СУМ-11)