залаштунковий

ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ, а, е. Який міститься, перебуває за лаштунками.

Молоді актори, заполонені грою Бучми, вже були постійними залаштунковими глядачами усіх його ролей (Вітч., 1, 1966, 179);

На порозі я наткнувся на якусь постать, невиразну в залаштунковому сутінку (Смолич, Театр.., 1940, 36).

Значення в інших словниках

1. залаштунковий — залаштунко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. залаштунковий — -а, -е. Який міститься, перебуває за лаштунками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залаштунковий — ТАЄ́МНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СЕКРЕ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, НЕГЛА́СНИЙ, ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ розм., КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ книжн. (про справу, розмову тощо).  Словник синонімів української мови