залежуватися

ЗАЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Лежати протягом тривалого часу або довше, ніж треба.

Яким почав байдикувати й залежуватись (Н.-Лев., І, 1956, 181);

// Залишатися довго без використання, відправлення, збуту і т. ін.

Книги Шевченка належать до тих, які не залежуються на полицях книгарень (Літ. газ., 10.1 1961, 1);

Залежався лист так неможливо довго через те, що я хотіла його відправити вкупі з перекладом, а переклад затримався (Л. Укр., V, 1956, 278).

2. Утрачати свіжість або псуватися внаслідок тривалого лежання, невикористання.

— Нащо ти надіваєш усі квітки та стрічки? — Та коли залежались у скрині (Н.-Лев., II, 1956, 275).

3. тільки недок., діал. Залежати ( див. зале́жати¹ 2)

— Якби ж пак це залежалось од нас, — сказала Мокрієвська (Н.-Лев., IV, 1956, 335).

Значення в інших словниках

1. залежуватися — зале́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залежуватися — див. лінитися  Словник синонімів Вусика
3. залежуватися — -уюся, -уєшся, недок., залежатися, -жуся, -жишся, док. 1》 Лежати протягом тривалого часу або довше, ніж треба. || Залишатися довго без використання, відправлення, збуту і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови