залива

ЗАЛИ́ВА, и, ж., діал.

1. Злива.

Небо прояснилось; легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (Н.-Лев., III, 1956, 144).

2. Потік, що утворився внаслідок зливи;

// Взагалі простір, покритий водою.

Тільки невеличка горстка найсильніших — п’ять їх було, — окруживши Максима, держалася ще просто, мов шпиль скали серед розгуканої заливи (Фр., VI, 1951, 87).

3. перен. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь.

Післанці з угро-руських громад сказали: — Чули ми, що монгольська залива йде в угорську країну (Фр., VI, 1951, 55).

Значення в інших словниках

1. залива — зали́ва іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. залива — див. дощ  Словник синонімів Вусика
3. залива — -и, ж., діал. 1》 Злива. 2》 Потік, що утворився внаслідок зливи. || Взагалі простір, покритий водою. 3》 перен. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залива — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею).  Словник синонімів української мови
5. залива — Залива, -ви ж. 1) Разливъ, наводненіе. Угор. 2) Проливной дождь. Рк. Левиц. Залива йшло. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка