заломлений
ЗАЛО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заломи́ти.
Чутно якийсь стогін. Тірца.. спиняється над одним чоловіком, що саме обернувся горілиць і простяг до місяця заломлені в розпачі руки (Л. Укр., II, 1951, 150);
Перед його очима враз постала згорблена постать матері з заломленими на сухих грудях руками (Збан., Між.. людьми, 1955, 33);
Смугаста шапка-пілотка, заломлена завзято набакир, немовби свідчила про відчайдушний неспокій цього хлопця (Хижняк, Тамара, 1959, 249).
2. прикм., фіз. Утворений внаслідок заломлення.
Заломлений промінь.
Словник української мови (СУМ-11)