залп

ЗАЛП, у, ч. Одночасний постріл з кількох рушниць, гармат і т. ін.

Посипалися карабінові залпи з Галицької площі (Фр., VI, 1951, 156);

Гармати гуркали від краю до краю, і чим далі в поле, то їхні залпи зливались в єдиний потужно-тремтливий гул (Гончар, III, 1959, 218);

Висока гордість серце гріє нам, Коли ми згадуємо віщий залп, Що пролунав, як дня нового вість, ..Із крейсера священного «Аврора»! (Рильський, III, 1961, 112);

// перен. Про гучні, розкотисті звуки, вигуки, оплески і т. ін.

Батьків голос гримить залпами, і так страшно, що можна вмерти (Смолич, II, 1958, 78).

Значення в інших словниках

1. залп — залп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. залп — -у, ч. Одночасний постріл з кількох рушниць, гармат і т. ін. || перен. Про гучні, розкотисті звуки, вигуки, оплески і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залп — Випал, яса  Словник чужослів Павло Штепа
4. Залп — Тост під час агапи (див.).  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
5. залп — ЗАЛП (одночасний постріл з кількох рушниць, гармат), ВИ́ПАЛ. Залпи (гармат) зливалися в єдиний потужно-тремтливий гул (О. Гончар); Почувся випал з кріпосних гармат (О. Довженко).  Словник синонімів української мови