залускотіти

ЗАЛУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до залу́скати 1;

// безос.

Козак Мамай устав з куля соломи. Потягнувся, аж залускотіло в немолодих уже кістках (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 94).

Значення в інших словниках

1. залускотіти — залускоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залускотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до заляскати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залускотіти — Залускотіти, -кочу, -тиш гл. Усиленно затрещать.  Словник української мови Грінченка