заляканий

ЗАЛЯ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заляка́ти.

Залякана потоком слів Меланії, відіслала [Олена] її.. до Безбородька (Вільде, Сестри.., 1958, 574);

Він був певен того, що залякане ним селянство одразу ж викаже, де переховується Архип Товчигречка (Епік, Тв., 1958, 445).

2. у знач. прикм. Боязкий, лякливий.

Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Коцюб., III, 1956, 27);

У жінки високо піднімались груди, очі її розширились, поскляніли. В цю мить вона нагадувала заляканого.. звірка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 135);

// Який виражає страх, переляк.

Вона глянула на мене заляканими очима (Коб., III, 1956, 27).

Значення в інших словниках

1. заляканий — заля́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заляканий — див. боязкий; зляканий  Словник синонімів Вусика
3. заляканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до залякати. 2》 у знач. прикм.Боязкий, лякливий. || Який виражає страх, переляк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заляканий — ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь).  Словник синонімів української мови
5. заляканий — Заля́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)