залітний
ЗАЛІ́ТНИЙ, а, е. Який залетів звідки-небудь.
Не в’ють хаток залітні птиці (Ус., Дорогами.., 1951, 243);
Стало так тихо, що можна було почути, як б’ється у вікні, в надії вихопитися на волю, залітна оса (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299);
*Образно. — Кого ж свататимемо? — Варку Линівну.. — Еге, це заїжджа, —пташка залітна! (Вовчок, І, 1955, 167).
Словник української мови (СУМ-11)