Словник української мови в 11 томах

замазаний

ЗАМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зама́зати.

Город ровом обкопаний, дерева попідчухрані, глиною замазані (Григ., Вибр., 1959, 258);

Стала розповідати [делегатка] про себе. Як жила — так само, як і більшість з них, — ніби з замазаними очима, не бачачи ні світу, ні просвітку (Еллан, II, 1958, 8);

Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ (Коцюб., І, 1955, 310);

Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (Сос., І, 1957, 340).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. замазаний — зама́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. замазаний — див. брудний  Словник синонімів Вусика
  3. замазаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замазати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замазаний — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. замазаний — Зама́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)