замазаний
ЗАМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зама́зати.
Город ровом обкопаний, дерева попідчухрані, глиною замазані (Григ., Вибр., 1959, 258);
Стала розповідати [делегатка] про себе. Як жила — так само, як і більшість з них, — ніби з замазаними очима, не бачачи ні світу, ні просвітку (Еллан, II, 1958, 8);
Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ (Коцюб., І, 1955, 310);
Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (Сос., І, 1957, 340).
Словник української мови (СУМ-11)