Словник української мови в 11 томах

заматерілий

ЗАМАТЕРІ́ЛИЙ, а, е, заст.

1. Зрілого віку, змужнілий.

2. Закоренілий.

Бунтує дівчина проти свого батька-крутія. Цього заматерілого прийду вже не вирівняєш — він немов покручений корч старої верби заліг на стежці власної дитини… (Вол, Місячне срібло, 1961, 273).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заматерілий — заматері́лий прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
  2. заматерілий — -а, е, заст. 1》 Зрілого віку, змужнілий. 2》 Закоренілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови