Словник української мови в 11 томах

замилити

ЗАМИ́ЛИ́ТИ див. зами́лювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. замилити — зами́ли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. замилити — див. замилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замилити — зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так.  Фразеологічний словник української мови