замирятися

ЗАМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАМИРИ́ТИСЯ, ирю́ся, и́ришся, док., розм.

1. Налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир; миритися.

— Вас женуть не на війну, а в неволю. Чуєте? У неволю! У живу данину перському шахові, бо він не замиряється з падишахом без живої данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 456);

Ми підвелись. Іван простяг руку офіцерові. — Замирімся, пане капітане (Досв., Вибр., 1959, 182);

Мар’ян теж вирішив замиритися з Антоном та й більше ніколи вже не ворогувати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 196).

2. Скорятися кому-, чому-небудь, примирятися з тим, що є.

*Образно. Влаштувавшись на новому місці, Хома швидко вгамувався і замирився з долею (Гончар, III, 1959, 404).

Значення в інших словниках

1. замирятися — замиря́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. замирятися — -яюся, -яєшся, недок., замиритися, -ирюся, -иришся, док., розм. 1》 Налагоджувати мирні взаємини, укладати мир; миритися. 2》 Скорятися кому-, чому-небудь, примирятися з тим, що є.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замирятися — ЗАМИРЯ́ТИСЯ див. зами́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. замирятися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови