замордовувати

ЗАМОРДО́ВУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., ЗАМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Мордуванням, тортурами доводити до загибелі, смерті; замучувати на смерть.

Те, що було, усі знаємо: гетьмана Косинського в Бресті живого замурували єзуїти в Августинськім кляшторі; у Варшаві Наливайка спалили у мідному бику; з Остряниці жили витягли; з Полуруса живого зідрали шкуру і тисячі ще других замордували лютими муками… (Стор., І, 1957, 358);

— Сеї ночі тут замордували матір з немовлям (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 467);

// Доводити кого-небудь до повної знемоги, примушувати страждати від чогось.

А якщо не пройде [дочка] по конкурсу? Батько розгорне баталію, пустить в хід грозьбу і лестощі, секретарок допитками замордує (Гончар, Тронка, 1963, 182).

Значення в інших словниках

1. замордовувати — замордо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замордовувати — -ую, -уєш, недок., замордувати, -ую, -уєш, док., перех. Мордуванням, тортурами доводити до загибелі, смерті; замучувати на смерть. || Доводити кого-небудь до повної знемоги, примушувати страждати від чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замордовувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови