замордувати

ЗАМОРДУВА́ТИ¹ див. замордо́вувати.

ЗАМОРДУВА́ТИ², у́ю, у́єш і ЗАМОРДА́ТИ, а́ю, а́єш. недок., перех., діал. Надягти на морду коня повід.

Один з козачих старшин не витримав у сідлі, замордував коня й потім потяг його нагаєм (Ле, Україна, 1940, 44);

*Образно. [Кирило:] Як сяду було на неї [відьму], та замордаю, та як почну хвайдою маніжити, аж мило з неї клубками котиться!.. (Крон., II, 1958, 11).

Значення в інших словниках

1. замордувати — замордува́ти 1 дієслово доконаного виду замучити замордува́ти 2 дієслово доконаного виду надягти на морду коня повід діал.  Орфографічний словник української мови
2. замордувати — I див. замордовувати. II -ую, -уєш і замордати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Надягти на морду коня повід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замордувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови
4. замордувати — Замордува́ти, -морду́ю, -рду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. замордувати — Замордува́ти, -ду́ю, -єш гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор.  Словник української мови Грінченка