заморозь
ЗА́МОРОЗЬ, і, ж., розм., рідко,
1. Те саме, що па́морозь.
Ми зранку, Ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (Фр., X, 1954, 336);
Ранками аж біло ставало від заморозі (Крот. Сини.., 1948, 41);
// Сніг, що з’являється на віконному склі під час сильних морозів.
Дивиться в поле [Палажка], через царину, прохухавши заморозь на склі (Барв.. Опов.., 1902, 167).
2. Те саме, що за́морозок.
Легенька заморозь бадьорила людей (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).
Словник української мови (СУМ-11)