замінятися
ЗАМІНЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і ЗАМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док.
1. чим. Поступатися місцем чому-небудь.
Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав, — зло замінялося боязню (Мирний, І, 1954, 283);
Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (Ле, Наливайко, 1957, 26).
2. тільки недок. Пас. до заміня́ти¹ , замі́нювати.
Партія бореться за більш демократичну пролетарсько-селянську республіку, в якій поліція і постійна армія зовсім усуваються і заміняються загальним озброєнням народу, поголовною міліцією.. (Ленін, 24, 1950, 415).
ЗАМІНЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, док., розм. Те саме, що поміня́тися.
— Може, у вас така думка, що я все те покупував? Еге ж, розумні голови! Се, як випродав пшеницю та зосталось щось із мірку, то й ув’язавсь якийсь навіжений крамар: заміняймось та заміняймось! Я й замінявсь, аби одчепитись (Вовчок, І, 1955, 57);
// Обмінятися.
Молдувани замінялись поглядом — і вмить, немов, зрозумівши один одного, підскочили на місці, пустили віжки, гукнули на коней… (Коцюб., І, 1955, 188).
Словник української мови (СУМ-11)