замісник

ЗАМІСНИ́К, а, ч. Те саме, що засту́пник 1, 2.

Біляєв перебирав у пам’яті всіх членів партії, намагаючись обрати когось з них своїм замісником (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 177).

Значення в інших словниках

1. замісник — Нерідко сплутують слова замісник і заступник. Замісник тимчасово виконує чиїсь обов’язки. Торік у школі працювали два вчителі-замісники.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. замісник — замісни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. замісник — -а, ч. Те саме, що заступник 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. замісник — Заступник  Словник чужослів Павло Штепа
5. замісник — ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов'язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О.  Словник синонімів української мови
6. замісник — Замі́сни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)