западина
ЗАПА́ДИНА, и, ж. Заглиблене місце на чому-небудь; яма, ямка; протилежне виступ.
В сю хвилину налітає порив холодного вітру, лицар прищулюється в западині гори (Л. Укр., II, 1951, 205);
Пересунувшись ліворуч, хлопчик знайшов кілька невеличких виступів і западин у стіні (Донч., Ю. Васюта, 1950, 53);
Я побачив на плечі [Федора] зарубцьовану рану. З одного боку вузенька, з другого — ціла западина (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 81);
// Низьке місце, понижена місцевість.
Пасіка була на краю садка, в маленькій западині, в зеленому вишняку (Н.-Лев., III, 1956, 21);
Перед ними в степовій западині зазеленіло селище (Ю. Янов., II, 1954, 143);
В Дніпровсько-Донецькій западині пласти вугілля далеко від Старого Донбасу виявлені на великих глибинах (Наука.., 10, 1963, 21).
∆ О́чна запа́дина — заглиблення, в якому міститься очне яблуко.
Словник української мови (СУМ-11)