западня
ЗАПАДНЯ́, і́, ж.
1. Пастка або інший пристрій для ловіння звірів, птахів.
Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями. Вигодовував пташенят (Коп., Як вони.., 1961, 190);
// перен. Безвихідне і загрозливе становище, в яке потрапляє хто-небудь унаслідок певних, звичайно хитрих, підступних дій когось.
Чого огнем ми не спалили, То боги все те потопили, Тепер Троянці в западні (Котл., 1, 1952, 219);
— Ти запровадив нас у сесю [цю] западню, відки ми вийти не можемо! (Фр., VI, 1951, 97).
2. діал. Провалля.
— Опинився я, треба вам сказати, у такій якійсь страшній западні, що не то аби-м зроду коли бачив, але й у сні подібної не видав (Кол., Терен.., 1959, 14).
Словник української мови (СУМ-11)