Словник української мови в 11 томах

запарний

ЗАПАРНИ́Й, а́, е́, спец. Признач. для запарювання.

Громський тут же, в корівнику, своїми ж руками збудував запарну яму на два загони й навчив несолонських хазяїв запарювати січку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 358);

Запарна камера.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запарний — запарни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. запарний — -а, -е, спец. Признач. для запарювання. Запарна камера.  Великий тлумачний словник сучасної мови