запарний
ЗАПАРНИ́Й, а́, е́, спец. Признач. для запарювання.
Громський тут же, в корівнику, своїми ж руками збудував запарну яму на два загони й навчив несолонських хазяїв запарювати січку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 358);
Запарна камера.
Словник української мови (СУМ-11)