Словник української мови в 11 томах

запарюватися

ЗАПА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Набувати певних якостей внаслідок запарювання.

2. перен., розм. Втомлюватися, роблячи що-небудь, займаючись чимось.

Кифір [навчаючись грамоти] запарився, загнався, як кінь на грязькій дорозі, погубив, що знав, сплутав усе на світі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 115);

// Не встигати, не справлятися з роботою.

— В четвер виїжджає наша бригада в Юрківську МТС, допомогти їм треба, запарилися вони з ремонтом (Коп., Сусіди, 1955, 54).

3. тільки недок. Пас. до запа́рювати 1-3.

На всіх чотирьох фермах обладнали соломорізки, коренерізки, дріжджувальні установки.. Тепер усі корми подрібнюються, запарюються і здобрюються (Рад. Укр., 20.1 1963, 2).

4. тільки док., діал. Почати парувати.

Як розігрілось, зашипіло. Запарилось, заклекотіло (Котл., І, 1952, 155).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запарюватися — запа́рюватися 1 дієслово недоконаного виду набувати певних якостей внаслідок запарювання; почати парувати запа́рюватися 2 дієслово недоконаного виду втомлюватися, роблячи що-небудь, займаючись чимось розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запарюватися — -ююся, -юєшся, недок., запаритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Набувати певних якостей внаслідок запарювання. 2》 перен., розм. Втомлюватися, роблячи що-небудь. || Не встигати, не впоратися з роботою. 3》 тільки недок. Пас. до запарювати 1-3). 4》 тільки док., діал. Почати парувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови