запитаний
ЗАПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запита́ти;
// у знач. ім. запи́таний, ного, ч. Той, до кого звертаються з питанням.
— Щура каменотеси побили! — нашвидку оповідав запитаний і знову повертав голову до гурту (Вас., І, 1959, 238).
Словник української мови (СУМ-11)