заплилий
ЗАПЛИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заплисти́².
Перевізник справді нагадував казкового Харона. Маленькі, заплилі сльозою червоні очі, впевнені, але повільні рухи, повна безстрашність і байдужість на зморшкуватому обличчі (Збан., Над Десною, 1951, 80);
Ледве знайшли [бійці] заплилі кров’ю, посічені документи [Гая] (Гончар, І, 1954, 56).
Словник української мови (СУМ-11)