запльований
ЗАПЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплюва́ти.
Проминувши тісний, густо запльований соняшниковим лушпинням вокзал, вийшов [юнак] на привокзальну площу, озирнувся (Збан., Сеспель, 1961, 15);
— І ходять же такі поміж людей, не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! — думалось Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 378).
Словник української мови (СУМ-11)