заплямований
ЗАПЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплямува́ти;
// У знач. прикм.
Малахов дивився на Боровика, з неприхованою неприязню. Чого прийшов сюди цей чоловік із заплямованим минулим і не менш підозрілим сучасним? (Собко, Справа.., 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)