запнутий

ЗА́ПНУТИЙ, ЗА́ПНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин.ч. до запну́ти.

Мати, запнута найкращою своєю кашеміровою хусткою в бахромі, міцно поцілувала його на прощання (Гончар, Таврія.., 1957, 453);

Все тіло хворого було запнуте великим простирадлом (Смолич, І, 1958, 91);

Вікна будинків, затягнуті фіранками, запнуті внутрішніми віконницями, вигравали на сонці блиском шиб (Досв., Вибр., 1959, 368);

Між двома вішалками висіло запнене дзеркало (Ільч., Серце жде, 1939, 39);

*У порівн. Зверху чорніло небо, неначе запнуте чорним сукном (Н.-Лев., IV, 1956, 14).

Значення в інших словниках

1. запнутий — запнений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запнутий — за́пнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. запнутий — За́пну́тий і за́пнений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)