Словник української мови в 11 томах

заповзятий

ЗАПОВЗЯ́ТИЙ, а, е. Те саме, що завзя́тий.

Дівча співав про село над Бугом, Про ланку комсомольську заповзяту (Брат., Світанки, 1950, 31);

Данило, як і всі з діда-прадіда на Рибальській, був заповзятий рибалка (Смолич, Мир.., 1958, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заповзятий — див. ЗАВЗЯТИЙ  Словник синонімів Караванського
  2. заповзятий — див. жвавий; роботящий  Словник синонімів Вусика
  3. заповзятий — -а, -е. Те саме, що завзятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заповзятий — заповзя́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  5. заповзятий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови