Словник української мови в 11 томах

заповнювач

ЗАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Природний або штучний матеріал, який використовується як складова частина будівельних розчинів, бетонів і т. ін.

Головним споживачем сажі є гумова промисловість, де сажа використовується як заповнювач, який надає гумі високої міцності та еластичності (Нафта.., 1957, 55);

Використання цементу високих марок і застосування таких високоякісних заповнювачів, як щебінь, гравій і пісок, помітно збільшать міцність бетону (Ком. Укр., 2, 1963, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заповнювач — -а, ч., спец. 1》 Природний або штучний матеріал, що використовується як складова частина будівельних розчинів, бетонів і т. ін. 2》 У системах обробки інформації – знак, що його використовують для заміни неінформативної частини записів або для заповнення полів з метою вирівнювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заповнювач — запо́внювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови