заполярний
ЗАПОЛЯ́РНИЙ, а, е. Розміщений, розташований за Полярним колом.
Вона [автострада Мурманськ — Ленінград] сполучить найбільші промислові центри й міста заполярної тундри та лісової Карелії з містом на Неві (Рад. Укр., 13.1 1965, 1);
Лісокомбінат та ще порт визначають пульс заполярного міста [Ігарки], створюють ритм тутешнього життя (Веч. Київ, 19. VIII 1957, 4);
// Власт. місцевості, розташованій за Полярним колом.
Б’ють хвилі у скелі, аж хата дрижить, Вітри заполярні гудуть (Гірник, Друзі.., 1953, 32);
І в привіллі степів, у тайгових нетрях, у заполярній темряві.. виростають з фантастичною швидкістю величезні міста (Рад. Укр., 17.Х 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)