запорпати
ЗАПО́РПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що зари́ти.
Роззувсь Антосьо, і вдвойзі [вдвох] запорпали ті чоботи в гній, приміту поставили і пішли далі (Свидн., Люборацькі, 1955, 97);
Йому лишилося ще трохи грошей, то він вернув в луг, запорпав їх під корч і.. вернувся додому (Стеф., І, 1949, 251).
Словник української мови (СУМ-11)