заправка

ЗАПРА́ВКА, и, ж.

1. Те саме, що запра́влення і заправля́ння¹.

Для заправки машин водою, пальним і мастилом користуються спеціальним заправним інструментом і інвентарем (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 84);

— А ти таку машину винайди, щоб заправку [мартенівської печі] й усякі присадки сама робила, а ти б тільки командував (Собко, Біле полум’я, 1952, 206).

2. Те, чим заправляється що-небудь.

В печі подана заправка. Час, мов іскра, проліта. Що ж, нехай ця друга плавка Буде швидкісна, як та (Шпорта, Вибр., 1958, 214).

Значення в інших словниках

1. заправка — [запраўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -авок  Орфоепічний словник української мови
2. заправка — -и, ж. 1》 Те саме, що заправлення і заправляння I. 2》 Те, чим заправляється що-небудь. 3》 розм. Станція заправляння автомашин пальним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заправка — запра́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови