заприсягти —
Заприсягну́ти і заприсягти́, -сягну́, -сягне́ш, -гну́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заприсягти —
Заприсягати(ся), -гаю (-ся), -єш (-ся) сов. в. заприсягти (-ся), -гну (-ся), -неш (-ся), гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Словник української мови Грінченка