запроданка
ЗАПРО́ДАНКА, и, ж. Жін. до запро́данець.
[Форкіада:] Поглянуть — чисто сарана ненаситна. Що ниви нам родючі поспіль нівечить, ..Добробуту ганебнгі нищительки, Товар обмінний, капосні запроданки [служниці ]! [Єлена:] А я своєю челяддю вдоволена; Вони мені служили щиро й віддано (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 346);
*Образно. Запроданко-доле! Ти мене згубила. У тісний куточок Голодом забила (Граб., І, 1959, 203).
Словник української мови (СУМ-11)