запхикати

ЗАПХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати пхикати.

Прокіп сів на лаву й несподівано заплакав, як плачуть маленькі діти: попереду запхикав, а потім заридав голосно й втирав сльози кулаком (Н.-Лев., III, 1956, 191);

Старий Потреба заходився коло мокрих пелюшок, бо мале раптом запхикало (Ільч., Козацьк. роду ., 1958, 472).

Значення в інших словниках

1. запхикати — -аю, -аєш, док., розм. Почати пхикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запхикати — запхи́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. запхикати — Запхикати, -каю, -єш гл. Захныкать.  Словник української мови Грінченка