Словник української мови в 11 томах

запівніч

ЗАПІ́ВНІЧ, присл. Після півночі.

В пригороді запівніч кипіла хаплива робота, підсипали вали, плели нові тури, лагодили вози (Стар., Облога.., 1961, 67);

Устав Давид рано, як і завжди, хоч і запівніч ліг (Головко, II, 1957, 136);

Пізній час, десь уже запівніч (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запівніч — присл. Після півночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запівніч — запі́вніч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови