запійний

ЗАПІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Який п’є запоєм.

Одурили його, поставили не туди — і от мучився він тепер. Мстив усім за дисгармонію свого життя, божеволів і, мов запійний п’яниця, не міг уже обійтися без своєї отрути (Хотк., II, 1966, 192).

Значення в інших словниках

1. запійний — -а, -е, рідко. Який п'є запоєм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запійний — запі́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови