запітнілий
ЗАПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запітні́ти.
Як хороше поторкати запітнілу клямку дверей і почути у відповідь з хати шамотню і тупіт босих ніг дружини (Стельмах, Хліб.., 1959, 386);
В батька — лице широке, добре, запітніле з дороги, брови густі, надщерблені, ніс хижкуватий. з горбочком (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115).
Словник української мови (СУМ-11)