зараяти
ЗАРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Допомогти порадою.
Дитина криком кричала цілісіньку ніч, її крик чули й полігонні вартові, і ніхто нічим не міг зараяти (Гончар, Тронка, 1963, 302).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Допомогти порадою.
Дитина криком кричала цілісіньку ніч, її крик чули й полігонні вартові, і ніхто нічим не міг зараяти (Гончар, Тронка, 1963, 302).
Словник української мови (СУМ-11)