зарипати
ЗАРИ́ПАТИ, аю, аєш, док. Почати рипати.
Не гриміли залізні закови, Не заринали двері тюрми, Але голос твій, повний любові, Долетів із кромішньої тьми (Граб., І, 1959, 447);
Під кроком розмірним нерівний паркет Зарипав у кожній своїй деревинці (Бажан, Роки, 1957, 249).
Словник української мови (СУМ-11)