Словник української мови в 11 томах

зарплатня

ЗАРПЛАТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що зарпла́та.

За причину [страйку] послужило намагання адміністрації шахти зменшити зарплатню і скасувати артільників, що були посередниками між шахтарями й конторою (Панч., Синів.., 1959, 19).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зарплатня — Зарплата, заробітна платня <�плата>, ВИНАГОРОДА; (за вислугу) пенсія.  Словник синонімів Караванського
  2. зарплатня — [зарплат(')н’а] -т(‘)н'і, ор. -тнеийу  Орфоепічний словник української мови
  3. зарплатня — -і, ж., розм. Те саме, що зарплата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарплатня — зарплатня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  5. зарплатня — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.  Словник синонімів української мови